Сама себе не розумію:
То пристрасті прагну шаленої,
То ніжності й тиші натхненної,
То шукаю пригод авантюрних,
То годин розмірених і безлюдних…
Ось коханого палко цілую,
А за мить холодом морозним дую…
Сьогодні просто все як два на два,
А завтра життя – незбагненні дива…
Я і весела, я ж і сумна,
Я загадкова, я ж проста…
То хочу слави й лавровий вінок,
То хочу спокою, без всяких пліток..
Ох, незбагненна жіноча душа,
Не розумію… хоч ти і моя!=)))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452316
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2013
автор: Фортель