коли до твого сну
приходить з слониками
змучений Петрик Пяточкін
ти не розумієш що твориться
ти ще дитина
ти смакуєш мріями
ти дивишся на світ
крізь об’єктив чорно-білих спогадів
і з втомою згадаєш
коли вперше промовив
добрий день…
але коли у твоєму житті
неквапливо зігрітою фантазією
приходять маля
виростають квіти
дорослішають діти
ти не розумієш
що твориться
тоді ти дивишся на світ
крізь ілюзію створених кольорових фото
і не помічаєш що маленька сусідка
замість добрий день
скаже тобі привіт…
і ти продовжуєш бути дитиною…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452377
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.10.2013
автор: Антон Геч