ДОВГОЖИТЕЛЬ АБЕТКИ

Насіння  мови  –  злаки  літер,
а  серед  них  подвійне  [b][i]Ї[/i][/b]...
І  як  його  не  здув  той  вітер,
що  нищив  інші  врожаї?

Чи  свічки  дві,  чи  два  листочки,
щоб  не  злизав  чужий  язик,
чи  вбиті  в  пам’ять  два  гвіздочки,
чи  то  дві  дірочки  й  ...гаплик,
а  нижче  крапля  крові  й  …точка?

Чи  то  дві  зірочки  з-за  круч
над  тополиною  у  полі,
де  в  драних  мештах  без  онуч
все  ходять  онучата  голі?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452394
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.10.2013
автор: I.Teрен