І каміння кричатиме
Якщо ми забудемо мову
Якщо на останніх вустах
Залишиться назва без імені
Застигне у дивному бездусі
Слово
І стане камінням
Тоді завагітнюють скелі
Їх лоно квітками покриється
Поволі-поволі родитиме
Майже до сутінок
Близкість
І потім ховаючись в темряві
Буде вчити каміння любові
Що вітер знайшов її
На міському сміттєзвалищі
І довго-довго мив дощами її
Незайманість
Аж ось удосвіта
Хтось здивується
Що каміння пульсують
Словами
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452408
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2013
автор: Харіс