Романтичні хвилини блаженства,
Ви так рідко хвилюєте кров,
Та звабливим чаруючим жестом
Думку в спогади кличете знов.
Знов в чуттєвому морі купаюсь,
Знов в руках невблаганних тремчу,
Знов люблю, знов грішу і не каюсь,
Твоє ім’я мрійливо шепчу.
Знов минуле обійми відкрило,
Знов дивлюсь почуттів серіал,
Знов бажанням вдягаю вітрила
І затримую ніжності шквал.
Лиш на мить. – Й знову смуток торкає,
Розкриває тенета печаль.
Ностальгія ятрить. Не минає…
Знов розкручує згадок спіраль.
Відійшло. Відцвіло. Відлюбилось…
Лише спогад жагою щемить.
Щастя в вирі життя загубилось,
Пролетіло, як блискавка-мить.
Весно, трепетом струн озовися,
Позаквітчуй любистком літа.
Незабутніх захоплень жар-птице,
До моєї душі завітай!
© Copyright: Ирина Визняк, 2013
Свидетельство о публикации №113100400428
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452489
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2013
автор: *ИРЕНА*