Біжить, хлюпоче річенька
В далекії краї,
Ні день, ні темна ніченька
Не стишують її.
Під вербами плакучими
Кудись вона спішить,
Між травами пахучими
Не хоче з нами жить.
Невже і нам поїхати
В далекії краї,
За щастячком побігати
І сльози лить свої.
У доброті та злагоді
Невже ми заживем
На гоноровім Заході
Й від розпачу не вмрем.
А як же наші прадіди
І рідний наший край
Хіба їх можна зрадити
На той примарний рай.
Лишися з нами річечко
Й кудись не поспішай,
У нас чудове літечко,
Казковий виднокрай.
04.02.11.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452514
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.10.2013
автор: Георгій Федорович