На розпутті солодкоï мріï,
Де хисткий і вузенький місток,
Я, напевно, обрати зумію
Той, один, але правильний крок ...
Я зумію пройти босоніж
По стерні неосвячених рим ;
Просто стати інакшою з-поміж
Тих, хто душу ховає за грим ...
В рівновазі між "хочу " і "можна"
Балансує свідомості плин ...
Я, напевно, ще трохи спроможна
Відрізнити від кави полин ...
У завітрених далях осінніх,
У стуманених звуках доріг,
Твоï очі -неначе спасіння,
Поцілунок -немов оберіг ...
Завдяки твоïм сонячним віям,
Я зроблю отой ,правильний ,крок,
Бо я вірю, що вдвох ми зумієм
Подолати вузенький місток ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452647
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2013
автор: Любов Ігнатова