Плетуть слова строкаті візерунки,
Сивіє дощ на вулиць порохи,
Століть набутки дивляться в малюнки –
Зухвалих прагнень стомлені гріхи.
Маєтків камінь багряніє потом,
Гербів розкішних вправна маячня
Замовчують недолі і турботи
Одного Богом даного життя.
Течуть дороги з Ринку до окраїн.
Всміхається бруківка крізь віки.
Життя людини цінності не має –
Шануймо історичні пам'ятки.
О Львове, Лемберг - Заходу столиця.
Гостей вітаєш отворами брам.
У темні ночі чом тобі не спиться!?
Самотній цар підвладний ворогам.
Я люблю Львів не схований у кнайпи,
Зигзаги вулиць і майданчики дітей,
Тіні алей і лавочки у парках
І щирих ввічливих шанованих людей
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452739
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2013
автор: ABIV