Мелодією тонких струн зачаровані
ти завжди поміж хвилюючих нот,
німими, непорушними оковами скована,
укріплений з усіх боків тобою оплот...
Викреслити і стерти наше з пам'яті
і не заглиблюватись у літнє минуле,
на аркушах білих, листками опалими,
настільки ще болить, що зводить скули...
ПереболітиСЬ наодинці спазмами плачу
стриманим, від неможливості пролитися дощем
давно вже відпускаю, та ніяк не відпущу
секунди і руки твої, шалений непоборний щем...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452813
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2013
автор: owl silence