Падає сніг на розкриті долоні.
Слізьми збігають краплини води.
Сріблом яскравим забілює скроні,
І замітає вчорашні сліди.
Пройдений шлях ми не забули
Я його в пам’яті свято зберіг.
Та на щасливе далеке минуле,
Білою ковдрою стелеться сніг.
Зміг би сьогодні той шлях подолати,
Знову б його не пройшов, а пробіг.
Жаль, що життя не бажає вертати.
Нас залишає узбіччям доріг.
Падає сніг на поля та діброви,
І на чоло моє падає сніг.
Карії очі, чорнії брови,
Висвітлив вибілив, та не зберіг..
СІКалін.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452818
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2013
автор: Сідий