Холод на вулиці ранить душу,
Вітер нестримний додому несе.
Як усі люди я жити мушу,
Вниз по течії мене несе
Хочеш не хочеш, а мусиш жити
Працювати, учитись, додому іти
Можеш свій сум алкоголем залити
Та він не поможе дійти до мети
Кажуть, що люди бувають щасливі
Я у це вірю, навіть у сні
Але думи мої аж надто мрійливі
Загубились між зорями, там - у вікні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452883
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2013
автор: dirolka