* * *

В  обіймах  ясенів  й  тополь,
у  вишиванці  із  позичок,
біжить  стежина,а  струмок
підперезав  її  мов  стрічка.

Розносить  вітер  гул  дібров,
і  ледь-ледь  чути  передзвін
з  далеких  сіл  і  хуторів...
що  десь  поніс  на  перелоги.

Там  опочилая  земля,
покрита  зеленню  дурману.  .  .
і  так  хотілося  б  поглянуть,
про  що  замріялась  вона.

І  чи  то  осінь,чи  весна,
чи  холод  подихів  туману,
наніс  на  трави  сивину,
Красному  сонцю  на  поталу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452939
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.10.2013
автор: Божена Гетьманчук