Очі малахітні…

Полилась  мелодія  осіння,
По  дібровах  і  полях  широких.
Піднялась  на  крилах  в  небо  синє,
За  вікном  вже  чути  Жовтня  кроки.

По  землі  ступає  гордовито
І  багрянцем  осипає  Осінь.
Про  кохання  каже  їй  відкрито
І  вплітає  хризантеми  в  коси.

Зазирає  в  очі  малахітні,
Накидає  шаль  на  ніжні  плечі.
І  слова  ласкаві  та  привітні,
Він  коханій  шепче  кожен  вечір.

А  вона  усмішкою  своєю,
Спокушає  клена  чарівного:
"Хочу  бути  любий  лиш  твоєю
І  плеча  торкатися  лиш  твого"...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452963
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2013
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)