[b]Програма на всі смаки.[/b]
(жарт)
Коли приборкаємо атом
Нові кредити треба взяти
І в піку певним депутатам
Дніпро почнемо засипати.
Тоді не буде і сенсини
З трибун кричати що є сили:
„Лєвобєрєжну нє спросили,
Трізубий гєрб ми нє просили“.
Та годі – геть водорозділ наш!
Що спокуша усіх лукавих,
Нехай не топить більше сіл нам,
Не ділить нас на лівих, правих!
Бо рік пророк для тих хто чує
Словами притчі нам по суті –
Путі, що праві – Бог пильнує,
Шляхи же ліві – є зіпсуті.
Під шлях прямий Дніпрові води!
Назвати просто – екобаном
Щоб їздили лише підводи –
Куди там німцю з автобаном!
Або, рятуючи країну,
Дніпро зробити центробаном
І стане наша Україна
Єдиним всемогутнім кланом!
Чи купимо карибський острів –
Бо ми вже у помийній ямі,
І проженемо болі гострі
На теплім морі-окіяні.
Є й радикальна „фікс-ідея“ –
Раз дулі крутять звідусіль нам –
Зафрахтувати „ікс-галея“
І „дати дулю“ злим сусідам!
Найбільше нам тут дошкуляє
Ведмідь, що і у сплячці лютий –
Водночас якось потрафляє
І лапи смокче й дулі крутить!
Коли збагнемо цей феномен
„Перпетуум мобіле“ найдемо,
Це нам кредити з'економить,
Ще й куш від Нобеля зірвемо!
Тоді купляти нідочого,
Здійснившим „Мрію“, ноу–хау –
„Перпетуум“ є – складуть спейсчовен
І – до „галея“ з потрохами!
У таємниці все тримати,
Щоб на люмінь кредити взяти,
Відтак не вийде приховати –
Залишим діток віддавати.
P.S.
У кожнім жарті – частка правди
Та як сприймати – наша воля,
У кожнім жарті – частка жарту
Коли, хоч як сприймай, він – доля.
Але ніколи і нізащо
Не поривайте з рідним краєм –
Душі ніде не буде краще,
Хіба що Бог сподобить раєм.
24.01.2001р.
[b]* * *[/b]
Пройшовши десять кроків за екватор
Свого життя в системі Вавілон
І вже, як ексвійськовий авіатор,
Поповнивши собою легіон
Цивільної, в системі, підсистеми,
Збирався до мамони на поклон,
Не знавши ще найвищої дилеми, –
Що треба ще і душу берегти,
Вирішуючи кендюха проблеми;
Та ще не встиг до тями я прийти
Від дурману армійської закваски,
Як хтось прийшов мені допомогти
І встиг мені перед очей покласти
Спасенну книгу про Новий завіт,
Щоб ворогу людей не дати звести
Нещасну душу, що згубила слід
І збилася з правдивої дороги,
Подорожуючи у кращий світ.
На що Новий, якщо я і Старого
Донині ще не бачив, не гортав,
Забув дитячі пізнання про Бога,
Навіщо Він колись хреста прийняв…
Так міркував я і почав читати
Новий завіт, де і Старий повстав,
Не тільки, як у вигляді цитати,
А й той, що у собі сокрив Новий,
Щоб ним себе розкритим нам подати.
Не знаю, чи я був тоді правий,
Чи грішне зі святим я переплутав,
Коли читав ні мертвий, ні живий
Я Книгу книг, як авіастатути,
Написані живими кровью тих,
Що піднялись на аероредути,
Не вивчивши ґрунтовно все про них,
Тому закінчили політ свій сльзно,
А дехто навіть зойкнути не встиг…
Тому і тут, ґрунтовно і серйозно,
Я Книгу від початку до кінця
Почав вивчати дуже скрупульозно…
[b]М А Р І Я.[/b]
Скінчилось життя для Москви, як повії,
Бо вмер сутенер, втік червоний дракон,
Звільнила від них Непорочна Марія,
Благаючи цього у Сина-месії,
Хоч догмат про Неї Москві не закон.
Як радісно бачити, Діво Маріє,
Послань Твоїх з Фатіми здійснення днесь –
Присв’ячена серцю Твоєму Росія,
У нас санктуарії на Твою честь!
І серце Твоє Непорочне царює
В серцях, що записані в книзі життя
І в решті, без сумніву, теж запанує –
Про це нам говорить ще книга Буття!
Ту голову хитрому древньому змію
Ти нині стираєш на наших очах
І ми всяке зло так здолати зумієм,
Тебе, як Взірець, несучи у серцях.
Ти знову приходила нам нагадати,
З’являючись дітям балканських дилем,
Що може молитва війну відвертати
І дію законів природи спиняти
І випросить рішення інших проблем.
Ще жевріє полум’я війн на Балканах,
Як меч над Дамоклом висить світова,
А наша земля у чорнобильських ранах…
Врятує нас тільки молитва жива.
Молімося, браття і сестри, до Бога
Щоб швидше звільнив нас від змієвих мук,
Щоб скрізь царювала лиш Правда Христова
І разом йшли в вічність тіара й клобук!
18.05.2001р.
[b]* * *[/b]
Читайте чаще Библию, друзья,
Вам станет всё предельно ясно,
Что можно в жизни и чего нельзя,
Как сделать эту жизнь прекрасной.
Читайте в духе Библию, друзья,
Вам станет скрытый смысл понятен
Иначе Божий план понять нельзя
Как душу уберечь от пятен.
Читайте в вере Библию, друзья,
В смирении сердец читайте
И в простоте души по Ней скользя
С любовью Господу внимайте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452971
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.10.2013
автор: lionet