вібрації серця частішають втричі,
коли вечірня посмішка не зникає із стомленого буднями лиця.
твої частоти такі схожі з моїми – тільки пообіцяй.
пообіцяй, що слова залишаться такими ж таємничими.
сигнали у мозку передають такти запального ритму,
і мені здається, що я втрачаю здатність мислити тверезо,
що я повз тебе йду, немов по лезу,
і слова розсікають мене, як гостра бритва.
внутрішньо непроникні сигнали
повідомляють, що перпендикулярність обох світів – не випадковість.
натомість…
як добре все-таки, що світи перетинаються неодноразово
і серед діапазону частот спалахи серця частішають знову.
© (авт. - 2013 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453012
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2013
автор: VOSKRESENSKA