Навіщо мені біле плаття,
Коли ти і так зі мною,
І клятви перед розп’яттям,
Якщо я і так з тобою.
Я серце своє відда́ла
Зимового сірого ранку,
І очі свої сховала
У хвилях густого світанку.
Туманом сповиті сосни,
В душі моїй сонце сяє.
Ти гладив моє волосся
Як той, хто мене кохає.
Спитаю сама у себе:
Чи є в світі більше щастя.
Ні. Білого плаття не треба,
Я буду твоя й без клятви.
2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453044
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2013
автор: Таня Кириленко