Ой, у лісі, під сосною,
Дуб обнявся з бузиною.
Пригорнув її душею
І навік назвав "своєю".
Його вустонька багрові
Смакували бузинові…
Притулив її міцненько,
Аж затьохкало серденько.
— Ой, яка ж любов глибинна, —
Захиталася соснина
І прикрила наречених,
У коханні полонених...
Піклувалася про пару,
Розганяла чорну хмару.
Від стихій їх захищала,
Наче матінка їм стала.
Ой, у лісі під сосною,
Дуб любився з бузиною.
У коханні зізнавався,
Ягідками чарувався...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2013
автор: Lana P.