В твоїх очах відблискує печаль
І все що не байдуже, наболіле
Чомусь, але чому мені тебе не жаль ?
Воно бринить неначе вже змарніле
Я запитав себе: "Чому моє життя,
тебе настільки розлютило ?"
Немає часу думати про каяття
Запізно, усе вже омертвіло
Та я не здамся, буду докінця
Боротись, за свої переконання
Та все дарма, бо із малого зеренця
Породиться ненависть і кохання
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453056
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2013
автор: Maesstro