В моїм серці потемніло
А я сижу на самоті
Моє обличчя все сблідніле
І закутане в пітьмі
Я шукаю шлях назовні,
Із безодні - не знайду
Та мої уста безмовні
Промовляють - віднайду
Цю дорогу вдіту терням
По якій ніхто не йшов
Та засію її зерням
І зросте моя любов
З того зернятка малого
І вона здолає все
Не промовивши ні слова
Мене вгору піднесе
І пітьма відступить з страхом
Та залишить назавжди
Моє вічнеє прокляття
І не знатиму біди
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453112
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2013
автор: Maesstro