Я повільно тихо помирала,
Ти забрав усе моє буття.
Все сьогодні закопала
Під камінням серця-кришталя.
Сльози крові падали у землю…
Сміх душі вмирає на очах…
Я не відчуваю більше пульсу,
Що зоветься віра в молитвах…
Не відтвориться усмішка прощавання.
Не відтвориться твій подих на губах.
Не відтвориться в словах моїх кохання.
Не відтвориться життя по сторонах.
Я повільно тихо помирала,
Вірність зберегла тобі до дна.
Та сьогодні зрозуміла крайність
Прірва під ногами знову розцвіла.
Я не стану ангелом у долі,
Ти всю світлість викинув в сміття.
Я померла тихо у полоні,
Чистого кохання-каяття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453208
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2013
автор: Lada-Annag