Йду по місті. Так людно. Вбираю вечірнюю свіжу.
В золотому батисті осики і кленів чубки.
Сонце напрацювалось, залізло в дубовую діжу.
Місяць вибіг на службу і зорі за ним залюбки.
Так спокійно. Так тихо. Так любо сьогодні гуляти.
Літо бабине плечі і душу вкриває теплом.
Я його збережу, принесу на долоньці до хати.
Буде гріти мене, як завіє зима за вікном.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453216
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.10.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)