Ставши пташкою в чужих руках
І ця клітка вже тобі не мила
Та й в житті не так як у казках
І для щастя ж ти вже все зробила
Одна лиш думка – завтра буде краще
І сльози вже не можна зупинить
Всі кажуть що твоє життя пропаще
Та мусиш, просто мусиш далі жить....
І все проходить так нестримно швидко
А ти чекаєш і чекаєш знов
І ти не знаєш, ну не знаєш звідки
Прийде твоя омріяна любов................
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453266
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2013
автор: Марина Мариніна