Досвітня пора. І я вкотре спросоння,
В бажанні яскравості серед півтонів,
Спираюся ліктями на підвіконня -
Якби ж то схід сонця! - шухляди балконів
Стирчать з невирАзних будинків-бюро...
Сучасний квартал, мов невдаха П'єро
Оплакує долю свою безталанну
Вогкими сльозами віконного скла.
В душі, як й надворі - ранкова імла
Чекає осоння в годину туманну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453275
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2013
автор: Роман Селіверстов