КОЛИ СЕРЦЕ ДО СЕРЦЯ ТУЛИТЬСЯ (пісенне)

-  Люба  нене,  не  сварися.
Козаченьку,  не  барися.
Бо  вже  падає  на  плечі,
сіє  зорі  теплий  вечір.
Мов  одна  хмаринка  в  небі,
сумувала  я  без  тебе.
не  було  удень  спокою.
Відпочину  лиш  з  тобою.

-  Чарівна  моя  полтавко,
покохав  тебе  я  палко.
Бо  ти  Бога  в  серці  маєш,
зла  ніколи  не  тримаєш.
Не  печалься,  моя  зоре.
Наче  місяць  у  дозорі
буду  тебе  шанувати,
наше  щастя  пильнувати.

В  тихих  луках  біля  річки
милувались  цілу  нічку.
Без  мороки,  без  клопоту.
Ледве  встигли  на  роботу.
Ой  на  ниві  квітне  гречка.
Ой  коли  ж  настане  вечір?
На  обжинки  з  короваєм
ми  весілля  відгуляєм!

Приспів:        
Не  журись,  я  ніде  не  дінуся.
Не  для  того  удвох  ми  стрілися.
Коли  серце  до  серця  тулиться  –
буде  свято  на  нашій  вулиці!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453328
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2013
автор: Олександр ПЕЧОРА