Ти завжди хотів чути мій сміх,
Хоч самому не смішно бувало.
Ти щомиті робив все, що міг,
Щоб я радість у сміх виливала.
Ти постійно мені жартома
Торочив усілякі дурниці.
Хоч бува тобі сумно - дарма.
І не страшно, що часом не спиться.
Бо ти просто хотів чути сміх,
Або бачити радісні очі.
Ти для цього робив все, що міг,
Щоб розрадити серце дівоче.
І тепер, хоч минули роки,
Пролягає безодня між нами,
Не тримаєш моєї руки,
Та і досі все робиш так само.
Бо ти щиро хотів чути сміх,
Ти беріг мене ніжну, вразливу.
І ти за́вжди робив все, що міг,
Щоб я стала хоч трішки щаслива.
08.10.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453428
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2013
автор: Таня Кириленко