КОМУНОЛІГАРХОФРЕНІАДА: доповнення
(Вст. 1), Початок с.46:
Від страху посивіли скроні:
Бездухий ринковий урод
Бандюжить не в тюрмі, а в схроні,
Грабуючи дотла народ...
Прихована під тінню пальми
За віщо ти, б л а г а я ш в а л ь,
Замість ізнять нещасних з палі
Здираєш з УКРАЇНЦІВ скальп?!
Живцем під бур’яном ховаєш
Родючі села й хутори…
ти від лафи осанну лляєш, –
ОБЛУДНА НЕЧИСТЬ, до пори…
твій бозя — жовтий біс з-під милиць —
Блудливий бруд мов дух трясе,
Бо кожен ти вужем потилиць
Гнеш ум хмир-матюком в гляссе...
Десятиліттями прокачку
Мізкуєш, табірний фордзон:
Метр — не ТЮТЮННИК, а табачник,..
І не КОБЗАР, а grand кобзон...
Аби КИБАЛЬЧИЧІВ забракло,
ти в тюрю ІНТЕЛЕКТ кришив...
Відтак вкраїнство і заклякло,
Як той будяк в нутрі книшів.
Обман — стабільність — очі в милі,
А обмін — завше хамський зиск:
Забулись маузери, вила
І кароокий помсти блиск?..
Сермяжний праведник від «Ваньки»!
Що сниш в безсовісній глуші?!
Сльозливу книжку-вишиванку?..
Чи закривавлені вірші?..
Невже століття не навчили,
Що в нестерильній голові
Закони дишла прахом, пилом
І кізяком смердять в хліві?..
Якщо ти, звісно сам — худоба
Й народ тримаєш за скотів...
Діждешся камінь в дах від гроба,
А ненависть і поготів...
(Вст.2) Додаток до с.53:
Прикравши мід утилітарний,
Карлючать фейси лихваря:
Гніздять нас в світ тоталітарний,
САМСУНЖАТЬ в око «ліхтаря»...
Лиххапужняк з парткомсомолу...
Крізь банки кров з рублів зожер:
Під гривню дикого помолу
Свій псячий бакс зі всіх стриже...
* * *
(Вст. 2-А) Додаток до с. 53:
Вислід всілякого тлінного сущого —
Істини жолудь, спокуса для пащ,
Що заверблюджують світ від грядущого
ГІГАМИ з бітами п а в у к о х а щ...
Справити стор. 20 (Вст. 3) Додаток до с. 21:
Непотопляємий пент-зеник
Спалив усі мости в народ:
Немов порожній Star-Вареник
Зализує вершки у рот...
Заповз вужакою в пентхаус,
Щоріч, щодень, щочас, щомить
Халтурячи, як Міккі-Маус,
Наругою в біді щемить...
То ЄвроЕмку запрягає,
То цілить в «Москаля» ружжом…
Щораз під дудку зайдів грає:
Лівиця – в «Мее», правиця – в «Жом»..
…Доларлатаття смердовонне…
В багно анархії втовкло
СВОБОДУ, ВОЛЮ, і ЗАКОНИ, –
А нам – тло рабське припекло!
Чи ж вас наситять наші гроші,
Злодійське звалище ворюг?!
ви ж геть знагліли, як ті воші…
Від хамства й нелюдських наруг…
Валютні чумки… Аж до смерти
Скирдують гривневий папір…
Чи довго буде Вкрайну жерти
Мутантокровний мєстний ЗВІР?!
На пустомельницю народу
Жбурляють і плюють в пітьмі
Брудну від обіцянок воду,
Аж сльози хлищуть над кістьми…
Чи то ізнов гряде новітня
Людиножерська каббала?..
Чи одноглаза, блін, всесвітня
Та однобічна камбала…
Вона десятками мільйонів
На манівці Світи звела,
Пришелепкуючи з салонів,
Де здухотворюють Козла…
Сутужно нам, а їм – бешкетно,
Бач, врізодубив Інтелект…
Так в Люди рвуться тіпа «шкети»
В піддушші: ZERO – пістолет.
Ну, хто готовий гнути спину
До сплину здров’я і років?
Без краю, честі, без упину,
Хто спустить Дух під Павуків?!
++++Строфа оригіналу
Хитровишиванці…
А не зворотньо, як в людей.
(Вст. 3-А) Додаток до с. 21:
Ось так в історії, де тріска
Модифікує чин в «совка»,
Свобода з кров’ю, п’яно хлиська
Від слів до бидлокулака…
(Вст. 4) Додаток до с. 14:
Без честі, без ТУ, без ГОСТів
Харч і товар шурують враз,
Накоївши ландшафт погостів,
Дебільність, ГМО і сказ…
(Вст. 5) Додаток до с. 15:
Масне фальшує слово в жменях,
Плекає жовчність у душі…
Жирує совість у КИШЕНЯХ,
Мастить НАРОДУ лже-книші…
(Вст. 6) Додаток до с. 54:
П О С Т С К Р И П Т У М
Просолені мрії, які не збуваються…
Шановні профес`ори, вчені люди!
Як там би не було, і як не буде,
Нам завше знадобляться чесні юди:
Чортополохи, гузнонюхи й лизоблюди…
Отож, про всякі Якови, від зглазу
Рецепт простий: видовисько із хлєбом жуйте зразу,
Мавпуйте сліпо, сліпо пишну фразу:
«Нехай жиють Штани!
Хай згинуть критикани гуртом, разом
І всякі вільнодумственні зарази!..
Лишень би только нє било войни!..»
Доволі «щастя» насьорбалися в Союзі:
Погон сіяв, і грюкала «Стаття»,
Кружляли бульками довкола «вірні» друзі,
Гнітив нас розпач, біль і каяття…
Як ті більярдні кулі в мертві лузи
Стирались горді власники в сміття…
Тепер часи тріпочуть болем в тузі,
Чому? Не розумієм допуття,
Що триєдинство Боже – Правди Муза,
А БІЗНЕС – це симфонія життя.
Як ті дощі життя слизьке і щільне:
Тож, хоч кричи, хоч мрій, а хоч – пиши…
А на кону у долі – біль суцільний:
Він – ЗОЛОТО ПЕРЕРІЗУ ДУШІ.
Життя – це є пошук, пізнання
Життя – це Твій порох у слові…
Життя – це невпинне бажання кохання,
Життя – це одвічна жагучість ЛЮБОВІ.
Бездарь шикує колони під слоган,..
Хамство складує проекти в коші…
ВІРШІ народжують ЛЮДИ від БОГА! КНИГИ складаються з КЛАПТІВ ДУШІ!
[b][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453445
Рубрика: Поема
дата надходження 09.10.2013
автор: nagornybook