Я хотіла усе пробачити,
і хотіла поставити хрест,
і хотіла тебе побачити . . .
потім стерла всі есемес.
Потім так хотілось заплакати,
знаєш,досі болить душа.
Ти не в змозі мені зарадити,
Тільки,чия у цьому вина?
Вже набридло себе звинувачувати,
Я не питиму з горя вина.
Я не хочу тебе більше бачити!
НЕ пиши! НЕ дзвони! Я САМА!
Я сама в цьому світі прогнившому,
Таки холодно, скоро зима...
Не жалій,що тобою покинута
бо таке вже твоє життя!!!
Я шукала дороги до істини,
а ти все ще шукав вороття.
Не жалій за своїми вчинками!
І чини, так щоб все до пуття.
Та нехай!
В тебе все ще налагодиться,
і у мене ще буде життя,
лиш не треба про себе нагадувати...
Кинув ти,а не я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453475
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.10.2013
автор: Божена Гетьманчук