Грає скрипаль... Молодий, світлокосий,
Легко торкається променів-струн.
Сипить акордів срібнії роси,
В серці породжує сотні відлунь.
Сонця мережка - його теплі ноти -
Ніжна оздоба моєї душі.
Що зачерпнула осені злото,
Знищила залишки літа іржі.
Грає скрипаль... А з ним разом і серце
Лине моє у кульбаби небес.
В музиці чистій набрало відерце
Райдужно-світлих любовних чудес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453519
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2013
автор: Рижулька