Відлуння притихло у горах високих,
Погода всміхнулася наче жива,
І кольором барв очей карооких,
Покоєм спустилась на землю вона.
Сховалось тепло наче осінь злякала,
До холоду звикли думки мої,
І хоч і на мить мою руку тримала,
Секунди тепла не забудуть вони.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453549
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2013
автор: Небо Океанів