Будь, мов та квітка

Ти  народився,  ти  зріс  на  землі.
Будь,  мов  та  квітка,  котра  на  стеблі  
Цвіт  розпускає,    насіння  дає.
Що  ще  чарівнішим  є?

Знань  ти  набрався  і  досвід  здобув.
Що  в  житті  добре  й  погане,  збагнув.
Стежок  багато.  Свою  віднайди.
Сяйвом  її  освіти.

Серце  стукоче.  Отож  не  журись.
Бачать  світ  очі.  Корисним  займись!
Щоби  не  пік  сором  жалом  душі,
Як  підійдеш  до  межі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453576
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)