Життя - це неймовірний дар, який Бог дає людині. Та не всі можуть усвідомити його цінність через низку труднощів та перешкод. Коли ж вони стають на твоєму шляху починаєш жалкувати, що живеш. Просиш кінця, щоб здобути вічний спокій...Та одного не можеш зрозуміти, Чи цікаво жити, якщо все дається легко, без зусиль??? Звісно відповідь була б негативною, якби ми переймались цим питанням... але навіщо напружувати свій мозок і думати? Легше ж випити, вколотись чи взагалі померти.
Не розумієш, що наркотики і алкоголь дають лише швидкоплинне відчуття ейфорії. Ми не думаємо, як важко батькам бачити загибель власного сина чи доньки і розуміти, що нічим не можна зарадити. Продовжуючи так жити на твій поріг ступає вона - СМЕРТЬ. Ще мить і все закінчиться... та в момент, коли перед очима пропливають найкращі моменти - перший крок, слово, кохання,МАМА та суміш болю із сльозами в її очах... Ти усвідомлюєш, що хочеш жити, щоб не дати впасти жодній сльозі з очей своїх рідних. Вперше в житті починаєш молитись, просиш Бога продовжити твоє існування, обіцяєш, що кардинально змінишся, почнеш все з початку... і тобі дається останній шанс!!! Все знову набуває своїх природніх кольорів, цінною стає кожна дана тобі хвилина. Знову дихаєш на повні груди, радієш і з гідністю приймаєш все, що послано.
Через деякий час зустрічаєш людину, з якою пов'язуєш долю, даєш світу новий паросток життя, переборюєш всі труднощі. Та не перестаєш згадувати, що все це ти міг зруйнувати власними руками, слабкістю та зневірою. Щовечора молишся, дякуючи Господу за можливість все виправити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453588
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2013
автор: Та сама Вільна