Думки заклав я у веселку,
Зберіг тутешній цвіт душі,
Почистив чарівне люстерко,
Що заховав колись в глуші.
І подивився, як буває,
Чи є у ньому відблиск той,
Що моє серце огортає,
Щоб знову став я, як герой.
Гортає час книжки відомі,
Не має більше в мене слів,
Думки єднаю в ріднім домі,
Лиш близькі - інших не хотів.
Часи пройшли і понад світом,
Зійшла ясна для нас зоря,
Нам з зіркою цією жити,
Ця зірка - наше немовля!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453639
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2013
автор: Віталій Назарук