А землю я свою люблю…
За цвіт весняний, за хліба,
За те, що я живу в раю,
Де хліб усьому голова.
Болить мене чомусь в душі,
Як бачу рани по полях,
Окопи, схрони, бліндажі,
Не в силі згоїти земля.
Коли за гріш чи без гроша,
Плюндрують землю, як дівча,
Чому не стало в нас коша,
Щоб наш народ добру навчав.
Земля й країна в нас одна,
Вона любов’ю відповість,
Пригорне і віддасть сповна,
Коли господар ти - не гість.
Я України вірний син,
Нелегко жити в цім раю,
Та завжди я пишаюсь цим,
Бо землю я свою люблю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453664
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2013
автор: Віталій Назарук