Схоже вмерла
мрійлива епоха.
Безпорадно
закриваю її зіниці.
Даремно так, зі мною,
Елохім -
Без надіїї
і тінь від сонця глумиться.
Без віри,
втомлений,
звик без світла.
Навіщо світання? -
Залишим закоханим.
Я віддам
Тобі ніч оксамитну
і молитву.
Лиш кохання їх не сполохай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453824
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2013
автор: Олександр Деркач