Сяйнуло сонце у вікно життя,
Подарувало запах кави в коридорі.
В минулу ніч немає вороття
До снів, які приходять мимоволі.
Вже новий день розпочинати час
Із аркуша пожовклого паперу.
Але згадаю я іще не раз
Твоє життя, що складене з містерій.
Пішла в минуле до любовних драм,
Ступивши легко за відкриті двері.
Роман життя писатиму вже сам
На аркушах пожовклого паперу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453826
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2013
автор: Куліш Анатолій