Упав ще не піднявшись.



Все  закінчилось,  нічого  і  не  почавшись.
Так  болісно  упав,  Високо  не  піднявшись.
Але  душа  чомусь  перестає  боліти,
І  не  буду  за  всі  слова  свої  я  червоніти.

Звичайно  я  кохав,  і  буду  я  кохати,
Але  лягло  серце  моє,  трішки  вже  поспати.
Ні  про  що  жаліти  я  не  буду,
І  не  казатиму  пор  це  усім  і  всюду.

Потрібно  трішки  почекати
Можливо  щастя  прийде  і  до  моєї  хати,
А  зараз  просто  не  той  момент
Все  ж  долі  я  не  конкурент.

З  усього  треба  висновки  робити
І  за  невдачу  ,нікого  треба  не  винити.
Що  сталось  те  значить  мало  бути,
І  не  можливо  не  зачепитись  за  душевні  крути.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453834
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2013
автор: Устиянський Богдан