А парк у золоті увесь,
Трава зелена під ногами,
Листва формує орігами,
Та це у парку тільки днесь.
Ще Стир хлюпоче чарівний,
Листки відносить із водою,
Ріка бере їх із собою
У поцілунок затяжний.
Кущі, неначе золоті,
Стоять над Стиром мовчазними
І верби з гілками п’янкими,
На варті – справжні вартові.
До сну готується ріка,
Збирає води по краплині,
Вони прозорі, ніби сині,
Їх пестить річка у руках.
Ми переступимо поріг,
Де пломеніє красна осінь
Вона красу у серце вносить,
Щоби осінній сніг не ліг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453889
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2013
автор: Віталій Назарук