Називай мене на ім’я,
Що почуєш у шелесті листя,
Не твоя буду чи твоя.
Віднайди мене в темному місті.
По слідам золотих ліхтарів
Ти пройди до мого небосхилу,
Невідомих північних морів,
Що під бурями вигнули спини.
Обери, пересіявши сни,
Імена чорно-білих галактик,
Первоцвітів в долонях весни,
Недосліджених відьомських практик.
Подаруй, наче нове життя,
Перший подих сакрального слова,
Знищи вічне ментальне сміття,
Освяти і очисти ізнову.
Тільки силою не тримай –
Хай метелики шарпають тишу…
Просто іменем називай,
Тільки іменем… І не більше…
24 вересня 2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453932
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2013
автор: Марина Зоріна