Він був з тих хто чекав
позабувши про все
оминаючи цінники часу
наче квітка красива
мовчки цвів на столі
хоч води не було вже у вазі
Тихо річка текла
Цюю квітку несла
По каналам зацвівших травою
вітер сильно буяв
й гучно басом співав
під шалені заспіви гобою
Він продовжував жить
і вловляв кожну мить
він гравець в боротьбі із собою
якби низько не впав
як високе не встав
ми учасники цього двобою
він - це ти, ти -це я....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453991
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.10.2013
автор: Вова Федорук