втекти б

кудись,
замаскуватись,
від  злості  й  підлості  сховатись,
притулок  миру  віднайти,
й  там  оселитись  назавжди,
не  знаючи  біди  й  нужди,
від  світу  відірватись.

від  світу  де  фотоефекти,
приховують  усі  дефекти,
і  де  безлика  сірість  мас,
безжалісно  так  нищить  час,
й  видумують  життя  нові  проекти.

втекти  б  кудись,
ізолюватись,
у  власній  клітці  закуватись,
поки  усі  оці  магнати,
жити  почнуть  ,не  існувати
й  гріхом  скарбниці  набивати,
обманом  наживатись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453999
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2013
автор: Marichka Talalay