Четверта ранку, сутінки та дощ,
З тобою тепло так, не хочу повертатись,
А там…хлолоне батьків борщ.
А там тебе нема, там вічності боятись.
Там ніби й рідний дім, в дитинство стежка.
Там схили і блакитний небокрай,
Там ранки, вечори і вічності далекої мережка.
Там й ті, без кого світ мені не рай.
Іди за мною, вже тебе чекаю...
Давно у полі волошкових мрій.
Вже знає СВІТ, що я тебе кохаю!
Але не відає, що ти уже лиш мій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454135
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2013
автор: леся B