Бездумно живемо, немов безсмертні,
Брудна вода, засмічене довкілля...
Цей поспіх у життєвій круговерті
Для нас вже норма. Та прийде похмілля.
Це дивно, та легені ще сприймають
Бруднючий смог за щось на кшталт повітря,
Часу у нас, практично, вже немає,
Хоч б'ємось за розгадку довголіття.
Все геніальне - просто, ми це знаєм
І, маючи по дві й по три освіти,
Усі вже підійшли впритул до краю,
Ще пару кроків і... немає Світу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454206
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.10.2013
автор: Патара