Стукає із сумом осінь у груди,
Затягнуло туманом весь крєвид.
Нам вже здається - тепла і не буде,
Сонце сховалось і небо навзрид...
Вітер зриває останні листочки,
Кида́є без жалю в жовту траву.
Наші бажання - зелені росточки,
Летять, як в димку,.. в імлу вікову.
Летять за вітром усі наші мрії,
Переходять у дощ, чи то туман.
Вчора ще були великі надії,
Та осінь сьогодні,.. осінь, обман...
Юність наївна, загублені роки...
Це ж ви відлетіли тільки що в даль.
Тепер ми вивчаєм життя уроки -
Часу не вернеш, а так його жаль...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454284
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.10.2013
автор: Володимир Кухарчук