В тихому болоті
Проживає лихо,
На гнилій колоді
Нас чекає тихо.
Як хтось зазівався
Нападе раптово,
Виб’є щоб зізнався
Ворог ти живого.
Добре як відпустить,
Йди й не попадайся,
А то ще й засудить,
Вижить й не старайся.
Вдома ж лікуватись
Будеш ти даремно,
Прийдеться прощатись
Із життям, напевно.
А в болоті раді,
Не кричать, скрізь тихо,
Ніхто на заваді
Не стає, скрізь лихо.
Та болото й лихо
Знищиться логічно,
Ми ж заможно й тихо
Житимемо вічно.
13.10.13.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454378
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.10.2013
автор: Георгій Федорович