Чи кара небесна, чи долі солодкий дарунок.
То щастя то розпач, то радість то болісний сум.
Лиш в мріях відчути на смак твій п'янкий поцілунок,
А потім зануритись в пекло заплутаних дум.
У серці вогонь, що нестримно пробуджує жити:
То лагідно гріє, за мить хижо нищить усе.
І радісно знати, що я так умію любити,
І сумно гадати, куди течія занесе.
Нестерпно мовчати, й немає про що говорити,
Коли все важливе заховано в щирих очах.
Біжить день за днем, а я все ще не вмію спинити
Ні радість безмежну, ні смуток, ні трепетний страх...
17.02.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454440
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2013
автор: Таня Кириленко