У мене всього дві ноти: "до" і "сі".
То чому я не люблю досі,
коли чорний піджак у мосі,
губи у вершковому морсі,
чуприна в липкому мусі?
Чому пам’ятаю досі
Усі твої веснянки на носі,
Сережку у вусі?
Чому так хочеться досі,
Щоб ти лоскотав у волоссі,
Лежати в колоссі,
Віддаватися в кросі?
Ненавиджу досі
Налягати на кроці,
Рахувати дні в році,
Потребувати у дасі,
Програвати невдасі,
Працювати на примусі,
Прив’язі, прикусі,
Перебувати на трасі і в стресі,
Щось віддавати свасі,
Вибирати людей по расі.
Чому так все досі?
Може, проблема, у часі?
«До» і «сі» –
Вся проблема у контрабасі,
А точніше в його відсутності.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454495
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2013
автор: А.Чурай