Осінній порив

Осінь,  жовте  листя  на  деревах  ледь  звисає,
Ти  стоїш  красива,  а  я  як  одірвать  погляд  не  знаю
Манять  мене  твої  коси,  що  звисають  по  сорочці
А  я  дивлюсь  і  не  мов  сидю  на  пороховій  бочці.
Дивлюсь  і  туманяться  очі
Я  вже  уявляю  теплі  поцілунки  холодної  ночі,
А  коли  тебе  вже  я  не  помічаю
Думки  полонить  те,  що  я  тебе  кохаю.
А  коли  бачу  на  траві  осіннії  роси
Знов  нагадую  твої  я  коси
А  коли  залишаюсь  на  одинці  з  думками
Тими  пливучими  хмарками
Я  казку  уявляю
Ти  кохаєш,  я  кохаю...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454503
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2013
автор: der_Räuber