Бувають і в природи катаклізми….

Вода    вривається  в  вікно  з  дощем
І  знов,втішаєш  душу  черговим  віршем
Знов  небо  гнів,вибризгує  водою
А  ти  плекаєш  душу  пустотою.

Бувають  у  природи  катаклізми
І  ні  до  чого  тут  життєві  афоризми
Все  зло,весь  негатив  буденних  днів
Збирається,і  перетворюється  в  гнів

Це  кругообіг,  споконвік  така  історія
Суспільство  –  це  природи  алегорія
Наш  тьмяний  настрій  в  смутку  і  в  журбі
Не  варто,  та  й  не  слід  тримать  в  собі...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454664
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2013
автор: Марина Мариніна