В твоїй усмішці неба голубінь,
В очах захований промінчик сонця.
Вітер жбурляє з листя заметіль,
Ляга те з шурхотом на підвіконня.
Стискає серце осені свинець,
З глухим надривом гупає у грудях.
Природа долі чепурить вінець,
Заплуталась вона в її етюдах.
Твою б неволю відчуть, бодай в сні,
В’являйся тінню в сизому світанку.
Не дай думкам зачахнути в ті дні,
Коли в руках не гріє чай і склянку.
16.10.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454861
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2013
автор: Валентина Ланевич