Тобі суддя

На  шляхах  свого  життя
Кожен  сам  собі  суддя,
Що  помилує  й  скарає,
Жити  праведно  штовхає.

Та  лукавий  шепче  всім,
Все  чуже  тягни  в  свій  дім,
Ненаситний  все  те  чує
І  відверто  всіх  грабує.

Пограбує  він  й  тебе,
Ще  і  лохом  обізве,
До  людей  йому  байдуже,
Бо  лукавому  він  служить.

Ненавидить  люд  його
І  доходить  до  того,
Що  хвороб  йому  бажає
Й  до  Всевишнього  волає.

Так  гуляє  зло  між  нас
У  пекельний  наший  час,
Так  як  є  завжди  не  буде,
Ненаситність  його  згубить.

На  шляхах  твого  життя
Совість,  то  тобі  суддя,
Жить  в  лукавстві  не  дозволить,
Душу  роздере  й  посолить.
06.11.10.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454888
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.10.2013
автор: Георгій Федорович